Одним із головних інтересів росії на останніх переговорах із США, окремим пунктом є зняття санкцій. Це, до речі, було одним із основних пунктів «Стамбульського договору». Як би путін не розповідав на різних зустрічах з народом про те, що економіка росії стала тільки сильнішою, насправді справи трохи інакші.
Санкції суттєво вплинули на її економіку. Треті країни, включаючи Китай, почали обмежувати транзакції з росією через страх вторинних санкцій США, що ускладнило зовнішню торгівлю росії та збільшило транзакційні витрати.
Через санкції московська біржа більше не може торгувати західними валютами, що унеможливлює визначення їхньої реальної ринкової вартості. Це дозволяє російським банкам маніпулювати курсами валют за рахунок клієнтів, що суттєво збільшує витрати при проведенні експортно-імпортних операцій у західних валютах для російських компаній.
«Економічний бум воєнного часу» у росії, швидше за все, закінчиться у 2025 році, що збільшить ризик негативних сюрпризів, таких як дефіцит бюджетних доходів. Військові витрати у федеральному бюджеті рік у рік досягають рекордних показників: у 2025 році на оборону та внутрішню безпеку було виділено майже 18 трильйонів рублів, що становить 40% федерального бюджету.
Центральний банк росії опинився у скрутному становищі. Інфляція перевищує цільову ставку банку більш ніж удвічі, інколи ж і втричі. Щоб боротися з цим, ЦБ продовжує підвищувати базову процентну ставку, яка досягла 21%, і кінця цього циклу не видно. Це підвищення ставок значно погіршило перспективи секторів, не пов’язаних із військовими закупівлями, але мало вплинуло на оборонну промисловість, яка отримує зиск від пільгових кредитів. Отже центральний банк стикається з нездійсненним завданням: контролювати інфляцію, не маючи можливості усунути її основне джерело.
Виходячи з перерахованого вище, кремлю терміново потрібні гроші, щоб прогодувати свою військову машину, не кажучи вже про інші сфери життєдіяльності країни. І тут рано радіти, що економіка путінського режиму доживає останні дні, тому що активні спроби кремля обійти санкції дають досить непогані результати. Про них ми розповімо нижче.
Тіньовий флот
Експорт нафти завжди був ключовим джерелом надходження валюти до бюджету, але через накладені санкції виникли великі проблеми. Тут і виникла ідея створення тіньового флоту як інструменту обходу санкцій. За даними розслідувачів, у ньому налічується близько 600 суден, які забезпечують 70% російського нафтового експорту.
92% продажів нафти росія здійснює через тіньовий флот – без дотримання цінової стелі 60 доларів за барель. Відповідно, російський федеральний бюджет 2023 року отримав 8,2 трлн руб. від продажу нафти, а бюджетні надходження за перші 10 місяців 2024 року на 46% перевищили попередні.
Тіньовий флот складається переважно зі старих і танкерів, що знаходяться в поганому стані. Їхні власники дотримуються низьких стандартів безпеки, порушують правила судноплавства та уникають контролю.
Африка
Африка містить близько 30% світових мінеральних ресурсів, які є важливими для глобальної економіки. Росія прагне контролювати ці ресурси, посилюючи свій вплив на тлі слабкого управління та нестабільності в регіоні, використовуючи свої ПВК.
Кремль активно розширив вплив в Африці, отримуючи доступ до цінних природних ресурсів в обмін на підтримку місцевих режимів. Це дозволяє росії уникати наслідків міжнародних санкцій та зміцнювати свою економіку на тлі ізоляції.
Заробітки ПВК «вагнер» принесли непогані плоди кремлю, особливо в ЦАР, та їх список дуже великий: контроль митниці, збирання податків, видобуток золота, алмазів та інших мінералів, лісозаготівля та наркоторгівля.
Тільки з початку вторгнення до кінця 2023 року москва заробила понад 2,5 млрд доларів на видобутку золота в ЦАР, Судані та Малі. Ці кошти йдуть на підтримку російської військової машини. І як показує практика, економічна цінність Африки для кремля лише зростатиме. Бідність та відсутність можливостей роблять багато африканських країн уразливими для російського впливу. Це відкриває двері для російських спецслужб та воєнізованих формувань, які підтримують місцеві режими, дестабілізують ситуацію та забезпечують контроль над стратегічними ресурсами.
Іран
Хосейн Шамхані, відомий під псевдонімом «Гектор», син колишнього міністра оборони Ірану Алі Шамхані, організував одну з найбільших у світі схем з обходу санкцій, що дозволила заробити мільярди доларів на торгівлі санкційними товарами,
За даними дослідників Treadstone 71, мережа Шамхані забезпечувала постачання нафти та військового обладнання з Ірану до росії, використовуючи складні логістичні та фінансові схеми.
Він налагодив систему нелегальних поставок дронів та боєприпасів до росії через Каспійське море. Його Дубайська Milavous Group контролювала танкери під прапорами Ліберії та Панами, щодня продаючи до 300 000 барелів іранської та російської нафти. Частина танкерів використовувала підроблені накладні, щоб приховати походження нафти та уникнути санкцій.
Фінансові потоки маскувались за допомогою криптовалют, таких як Tether, Monero та Zcash. Через мережу анонімних транзакцій гроші переказувалися через Сінгапур, Сейшели, Туреччину та країни ЄС. Російські криптовалютні біржі конвертували біткоїни у рублі, а потім кошти прямували на рахунки підставних компаній, таких як московська Rubicon Holdings. Мережа Шамхані також використовувала російську систему СПФС як альтернативу SWIFT, щоб уникнути контролю США.
Таїланд
Таїланд перетворився на один із ключових вузлів поставок товарів подвійного призначення до росії. За даними компанії S&P Global, з 2022 року експорт високотехнологічної продукції з Таїланду в РФ зріс більш ніж удесятеро. Якщо у 2022 році обсяг поставок становив 8,3 млн доларів, то 2023-го він зріс до 98,7 млн доларів. У 2024 році цей показник знову перевищив 90 млн. доларів.
Таїланд офіційно зберігає нейтралітет у війні росії проти України, проте підтримує тісні економічні зв’язки з москвою.
І це лише кілька прикладів, як кремль використовує лазівки у санкційному тиску для отримання доходів та дозволяє його військовій машині залишатися відносно на плаву. Тому на сьогоднішній момент важлива вже не кількість введених санкцій, а посилення контролю їхнього обходу.
Секція «Дельта» групи «Інформаційний Спротив»
